Зелений горошок і кукурудза вважаються найпримхливішими у плані заготівлі на зиму. Навіть заморожувати їх потрібно лише після бланшування, інакше може вийти “сюрприз” із гірким смаком.

Хтось консервує горошок без оцту та стверджує, що він чудово зберігається у кімнатних умовах. Відношусь до цього твердження дуже скептично і навіть перевіряти ніколи не буду.

Багато господинь скаржаться, що як би вони не дотримувалися всіх правил, банки з горохом здуваються, розсіл каламутніє і піниться, та й всі фінали, що випливають з цього, в смітник.

Я готую за найпростішим рецептом, якого намагаюся суворо дотримуватися. Скляні банки стерилізую, кришки використовую лише нові, обов’язково їх кип’ячу.

Найважче в рецепті – очистити горошок. Добре, якщо у вдома є помічники.

Очищений горошок ретельно промиваю у холодній воді та відціджую його від зайвої води.

Горошок відварюю у киплячій воді хвилин 10-20. Якщо горошок зовсім молодий, достатньо буде 10 хвилин. Якщо він зріліший, доведеться відварювати хвилин 20.

Піну забираю, часто помішую дерев’яною ложкою горошок під час відварювання. Відварений горошок відкидаю на друшляк.

Якщо стиглість у горошку різна, то частина горошин у процесі відварювання може зморщитися. Це нормально. Значить, при заповненні баночок їх потрібно заповнювати не вище “плічок”.

Спочатку заповнила банки “під зав’язку”, а потім із кожної прибрала горошку на палець по висоті. Вийшла додаткова баночка з горошком.

Поки горошок варився, приготувала розсіл для консервування.

Інгредієнти:

• 1 літр води
• 1 ст. л. солі
• 1 ст. л. цукру
• лимонна кислота на кінчику чайної ложки

Розсіл кип’ячу. Киплячим заливаю банки з горошком.

Прикриваю банки кришками та стерилізую півлітрові банки 30 хвилин у каструлі, дно якої вистеляю серветкою. Вода в каструлі має бути гарячою. Всі зморщені горошини за час стерилізації перетворяться на ідеально круглі.

Виймаю банки після стерилізації та вливаю у кожну півлітрову банку по 1 десертній ложці 9% оцту. Герметично закупорюю банки, охолоджую та прибираю на зберігання у темне та прохолодне місце.

Лимонна кислота додається в розсіл для того, щоб зберегти колір горошку. Оцет потрібен для консервації тому, що сам горошок не містить кислоти (як помідори, наприклад) і без цього просто не збережеться.

Смак такого горошку виходить дуже гармонійним. Солодким, абсолютно не кислим, консистенція не просто ніжна, а найніжніша.  Спробуйте приготувати. Це дуже просто та смачно.